«Сьогодні люди мають дуже мало часу. Мало часу на себе, навчання, самореалізацію. Потрібно заробляти гроші. Як це робити, якщо ти нічого не вмієш? Який у тебе шлях?
У місцях позбавлення цей час є. Якби ми тільки розуміли…».
Юрію 40 років, 21 з яких він відбуває покарання. Це вже друга його судимість. У Городищенській колонії він працює завгоспом відділення. Слідкує за порядком, робить ремонтні роботи, збирає засуджених на різні заходи, зустрічі. Вміє працювати з металом, деревом. Тепер ще й має сертифікати державного зразка про здобуття кваліфікації кухаря та електрозварника.
Щоб здобути усі ці навички, протягом останнього року Юрій проходив курси. Тут їх організувала FREE ZONE у співпраці з фахівцями Рівненського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості. Він впевнений, що коли людина вміє заробляти гроші чесним шляхом, вона не повернеться на злочинний шлях. І навпаки — якщо не має навичок, не вміє заробляти своїми руками, то опинившись в ситуації, коли немає за що жити і що їсти, більш вірогідно, що вона порушуватиме закон.
«Я не хотів би повернутися в це місце втретє. Що більше я навчаюсь, то більше у мене шансів знайти своє місце у суспільстві після звільнення і чесно заробляти.
У країні війна, і я не знаю, де зможу бути корисним. Якщо мені, незважаючи на схильності до технічних професій, випала нагода вивчитись на кухаря, я це зроблю», —
ділиться чоловік
Юрій звільняється через півтора року. Має чітку ціль — набути якомога більше досвіду у різних сферах до звільнення, щоб на свободі було більше варіантів, де можна бути корисним.
«У тих умовах, де я знаходжусь, люди, які не навчаються новому, одразу деградують. На свободі таке навчання потребує часу і грошей. Якщо тут можна отримати освіту безкоштовно і без шкоди для свого часу, чому не скористатись цією можливістю?», —
зазначає Юрій
Більшість людей з його оточення також беруть участь у навчанні. Однак «є люди, які вважають, що вміють в житті вже багато, щоб ще й вчитися». Юрій пояснює, що в колонії, де він відбуває покарання, більшість засуджених віком від 35 років. Часто це люди, які вже не бачать необхідності вчитись новому. Однак чоловік переконаний, що такі проєкти мають впроваджуватись у всіх установах виконання покарань:
«Треба давати людям шанс опановувати нові професії, щоб вони могли заробити на хліб, і не дивились в бік криміналу», —
зауважує Юрій
Нещодавно в Городищенській колонії пройшло навчання електрозварників. Усього 15 засуджених, які тут відбувають покарання, зокрема й Юрій, успішно склали іспити.
Це не перше таке навчання у цій колонії. До цього тут пройши курси з підготовки верстатників та кухарів. Усі засуджені, які брали участь у цих курсах, отримали сертифікати державного зразка, що підтверджують їхню кваліфікацію. Маючи такий документ, вони можуть не лише швидше працевлаштуватись на свободі, а й працювати на кухні чи підприємстві установи ще під час відбуття покарання.
Такі освітні проєкти для засуджених організовує регіональний координатор FREE ZONE у Рівненській області Микола Кукарін. 17 років тому він теж звільнявся з тюрми. Загалом відбував покарання 7 років. Коли роботодавці дізнавались, що він судимий, у працевлаштуванні йому відмовляли. Доводилось влаштовуватись неофіційно на будівництво.
«Якби у мене після звільнення був диплом державного зразка про освіту, було б набагато легше ресоціалізуватись на свободі. Без освіти в мені бачили зека, який нічого не вміє і нічого не робить. Зараз я маю вищу освіту і заохочую усіх, хто відбуває покарання, до навчання, незважаючи на вік та обставини», —
ділиться він
Зараз Микола має чудову сімʼю: дружину і двох дітей. Своїм прикладом він показує, що яким би не було минуле людини, завжди є інший шлях.
Навчання засуджених відбувається у межах проєкту «Оцінка потреб та реалізація інноваційних освітніх програм для засуджених 2.0», який впроваджується благодійною організацією FREE ZONE за підтримки DVV International Ukraine та сприяння Федерального Міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини у партнерстві з благодійною організацією «Мережа 100 відсотків життя Рівне».
