«Я мрію швидше опинитися біля своїх доньок. Я їм потрібна. Вони — мені. Якби я не змогла відновити паспорт, побачити їх раніше я би не мала шансу», — каже Наталія.
Жінка вже вісім місяців відбуває покарання у Збаразькій колонії. До кінця строку їй залишається ще чотири з половиною роки. Вона сподівається скористатися правом на умовно-дострокове звільнення.
Однак для цього недостатньо лише відбути визначену законом частину покарання. Людина має довести в суді своє виправлення, зокрема сумлінним ставленням до праці. Водночас працевлаштуватися в установі виконання покарань без паспорта неможливо. Через це людина не може заробляти кошти, необхідні, зокрема, для відновлення документів, отримувати заохочення, які враховує суд під час розгляду питання про умовно-дострокове звільнення, а також здобувати освіту.
Саме в такій ситуації опинилася Наталія. Свій паспорт вона втратила ще до ув’язнення.
Станом на початок 2026 року в установах виконання покарань перебувало ще 1146 засуджених без паспорта. За підтримки FREE ZONE усі вони отримали можливість відновити документи. Але проблема залишається актуальною: до колоній постійно прибувають люди, які втратили паспорт або ніколи його не отримували.
«Щоб звільнитися по УДЗ, мені потрібно довести суду своє виправлення. Зокрема, працевлаштуватися. Але без паспорту я би не могла це зробити. Підтримки зі свободи у мене немає — нещодавно зʼясувалося, що у моєї мами онкологія. До того ж, вона дбає про обох моїх доньок. Звісно, я не можу просити її про підтримку…», — ділиться Наталія.
Вона — одна з тих, кому команда FREE ZONE допомогла відновити паспорт під час відбування покарання. Це дозволило їй розпочати навчання за професією швачки. Після завершення навчання вона зможе працевлаштуватися на підприємстві колонії.
Разом із допомогою у відновленні документів жінки, які відбувають покарання у Збаразькій та інших жіночих колоніях, отримали гуманітарні набори із засобами особистої гігієни та речами першої необхідності. Для багатьох із них така підтримка має особливе значення, адже далеко не всі мають рідних, які можуть регулярно надсилати передачі.
«Багато тут людей, які, як і я, не мають підтримки ззовні. Якщо ще й немає змоги працевлаштуватися, важко навіть забезпечити себе засобами гігієни. Усе, що ми отримали у гуманітарних наборах — дуже потрібні речі», — ділиться Наталія.
Про важливість такої підтримки говорить і Анна, яка також відбуває покарання у цій колонії. До установи виконання покарань, як і Наталія, вона потрапила без паспорта. За її словами, документ був втрачений під час слідства.
За підтримки FREE ZONE Анна вже отримала паспорт, навчається на швачку й думає про життя після звільнення.
«Якби я тут не зробила паспорт, довелося б оформлювати його вже на свободі. Але хотілося вирішити це питання ще під час відбування покарання, бо після звільнення потрібно одразу шукати роботу. Багато втрачено, треба заробляти кошти. Та й загалом, коли працюєш, то легше, менше думаєш про погане», — ділиться Анна.
Строк відбування покарання Анни закінчується через два роки, про життя після звільнення вона почала думати одразу після прибуття до колонії. «Мене тільки закрили, а я вже питала, як мені бути, якщо я звільнятимусь без паспорта», — каже вона.
На думку Анни, готуючись до звільнення, документи треба відновити насамперед, але водночас продумати й багато інших речей.
«У колонії ми маємо можливість працювати. Тут є їдальня, пральня, але коли людина звільняється, вона вже сама за себе. Треба наперед думати, як влаштуватися на роботу, де жити, до кого звернутися по допомогу», — ділиться вона.
Для багатьох людей, які відбувають покарання, підготовка до звільнення починається задовго до того дня, коли відчиняться ворота установи. Відновлений паспорт дає можливість навчатися, працювати й будувати плани на майбутнє, а гуманітарна допомога — забезпечити базові потреби та зберегти людську гідність під час відбування покарання.
Загалом у 2026 році команда FREE ZONE уже допомогла відновити 1430 паспортів засудженим, які відбувають покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби України.
Крім того, гуманітарні набори із засобами особистої гігієни та речами першої необхідності отримали 2068 людей. Серед них — жінки, які відбувають покарання, їхні діти віком до трьох років, які проживають разом із матерями в установах виконання покарань, а також чоловіки, які перебувають у спеціальному закладі з надання психіатричної допомоги.
Проєкт реалізовано за підтримки Help – Hilfe zur Selbsthilfe та Програми локалізації Help (HLF), а також за фінансування Федерального міністерства закордонних справ Німеччини
