Юрій тестує на ВІЛ, гепатит С і сифіліс вже більше чотирьох років. Працює із засудженими, звільненими, їхнім близьким оточенням. Він бачив, як люди обирали жити і як помирали на останніх стадіях ВІЛ. Як в переконаннях людей руйнувались стереотипи і як ті ж переконання руйнували людей.
Досвід таких, як він, – безцінний. Не лише через роки роботи, а й через емпатичність, власний шлях, здатність нести надію у безнадійні ситуації.
Свого часу понад трьох років Юрій працював в реабілітаційному центрі. Розповідає, що розуміє людей, які потрапляють у такі місця. Так вибудовується довіра. Зараз він працює в тюрмах, їздить в реабілітаційні центри, особисто навідується до людей, які мали ризики інфікування. Робить усе для того, щоб зберегти чиєсь життя.


Вдається не завжди. Юрій згадує один з останніх випадків, коли виявив ВІЛ у колишнього засудженого. Йому дали контакти чоловіка, який потрапив в реабілітаційний центр. Його звали Володимир. Його стан здоровʼя був критичним. На той момент минуло пів року, як Володимир вийшов з тюрми. Тест на ВІЛ був позитивним — у Володимира був ВІЛ. Юрій відвіз його в лікарню, де у нього діагностували цироз печінки. Стан погіршувався. Через кілька днів Володимир помер.
Часто Юрій зіштовхується з тим, що люди, які мали ризики інфікування, не хочуть тестуватися або приймати терапію.
«Вони кажуть: “Я нормально себе почуваю. Навіщо мені той тест на ВІЛ?”.
Або: “У мене жодних симптомів. Я вже не вживаю алкоголь 7 років. Навіщо мені шкодити печінці якоюсь терапією?”.
Однак відсутність симптомів не означає, що людина не має ВІЛ. І що довше людина з ВІЛ живе без терапії, то більш слабкою стає її імунна система. Це призводить до розвитку опортуністичних інфекцій і зрештою — до смерті», — розповідає Юрій.
Та у більшості випадків, якщо не зволікати, ситуацію можна виправити.
Наприклад, як було у випадку Марини. Її чоловік був увʼязненим в СІЗО, де Юрій тестував на ВІЛ. Тест виявився позитивним. Юрій пояснив, що є ризик для дружини і дитини увʼязненого, і він погодився поділитись контактами дружини.
«Я подзвонив і пояснив, що її чоловік має ВІЛ, тому їй бажано теж протестуватись. Вона погодилась, щоб я підʼїхав до неї. Тест був позитивним. Молода жінка. Вона була невинна в тому, що чоловік інфікував її ВІЛ. У неї був шоковий стан. Довелось сконтактувати її з психологом нашої організації.
Окрім іншого, жінка дуже переживала за свою 3-річну дитину. Її тест виявився негативним.
Зрештою Марина стала на облік, зараз здає аналізи, отримує антиретровірусну терапію», — розповідає Юрій.
Близьке оточення ВІЛ-позитивних людей часто опиняється під ризиком інфікування ВІЛ.
«Раніше це було захворювання наркозалежних, людей, які жили в тяжких ситуаціях. Але зараз це стосується всіх. Часто ВІЛ виявляється у людей, які ніколи не вживали інʼєкційні наркотики, а інфікувались, наприклад, статевим шляхом», — пояснює Юрій.
Юрій тестує на ВІЛ, гепатит С і сифіліс безкоштовно у Києві. Звернутись по допомогу до нього можна за номером 0 (73) 136 22 12.
Якщо ви перебуваєте в іншому місті, пройти тестування на ВІЛ, гепатит С і сифіліс можна у пунктах тестування. Щоб знайти найближчий, скористайтесь FREE LIFE:
1. Тисніть «Маєте потребу?».
2. Обирайте вашу область.
3. Ставте прапорець на «Швидкий тест на ВІЛ».
На інтерактивній карті позначені адреси, де швидко, конфіденційно та безоплатно зроблять тест на ВІЛ, а також нададуть іншу допомогу. У разі, якщо відвідати пункт немає можливості, замовити тест можна додому. Для цього достатньо заповнити коротку форму.
Бережіть себе та своїх близьких.




