«Пів життя я провів у тюрмі. Буквально. Уперше мене закрили, коли мені було 14, зараз — 32, і з них 14 років я провів за ґратами.
Мені був рік, коли батьки розлучилися, і я залишився жити з мамою. Вона багато пила, а я зрештою опинився на вулиці. Далі — алкоголь, наркотики, п’ять строків».
Михайло звільнився з колонії у серпні. Тоді ж познайомився з Дмитром — регіональним координатором FREE ZONE у Харківській області. Про те, що є організація, яка може допомогти після звільнення, дізнався від інспекторки з підготовки до звільнення в колонії.
«За три місяці до звільнення вона викликала мене до себе: питала про мої плани, чи є, куди повертатися, чи чекає мене хтось на свободі.
Я сам з окупованого нині Сєвєродонецька, тож повертатися було нікуди. Батько живе у Харкові, але залишитися в нього я теж не міг. Він давав мені шанс виправитися у 2021-му, коли я жив із ним, але я цей шанс втратив.
Тоді залишалося лише їхати до Черкас, де живе мій товариш. Ми колись працювали разом, займалися утепленням фасадів. Він обіцяв винайняти мені кімнату на місяць, щоб я зміг стати на ноги. Це здавалось мені непоганим варіантом».
За місяць до звільнення інспекторка знову викликала Михайла, щоб дізнатися, як він планує дістатися до Черкас.
«У колонії я працював, але зароблених грошей вистачало тільки на цигарки, чай і їжу. При звільненні мені мали видати допомогу від колонії — 300 грн. Цього не вистачило б на дорогу. Тоді інспекторка розповіла про Дмитра: що він може зустріти мене, допомогти з квитками, продуктами».
Так і сталося. Дмитро зустрів Михайла в день звільнення біля колонії. Проконсультував, допоміг сертифікатом в АТБ, довіз до вокзалу й придбав квитки.
Поки Михайло чекав маршрутку, зустрівся з батьком, який привіз йому одяг та гроші на телефон і стартовий пакет.
Спочатку Михайло доїхав до Полтави, де переночував на вокзалі. Розповідає, що пояснив охоронцю свою ситуацію, і він дозволив залишитися у залі очікування. А рано-вранці Михайло вже їхав у Черкаси.
На той момент вже стало відомо, що товариш у Черкасах втратив роботу і не зможе допомогти з кімнатою. Тому Михайло звернувся до організації «100 відсотків життя. Черкаси». Тут його зустрів регіональний координатор FREE ZONE Олексій Сорокін.
«Мене поселили в Центр реінтеграції для безпритульних та тих, хто звільнився з місць позбавлення волі. Допомогли зробити флюорографію, укласти декларацію з сімейним лікарем, протестували на ВІЛ та інші інфекції, надали психологічну консультацію. Хотіли оформити статус ВПО, але це виявилося неможливим через відсутність прописки в Сєвєродонецьку. А згодом я знайшов підробіток», — розповідає Михайло.
Зараз чоловік проходить військове навчання. Каже, вирішив служити в ЗСУ добровільно. Через місяць розподіл. Перередньо чоловік захищатиме режимні обʼєкти.
Хоча майбутнє в умовах війни здається непевним, Михайло не полишає мрій про нових людей у своєму житті, власне житло й про родину.
«Я не знаю, як би склався мій перший день на волі, якби не зустрівся з Дмитром. Напевно, знову опинився б у старій компанії, і все пішло б по колу. Але я більше не хочу повертатися до минулого життя».
Якщо вам скоро звільнятися, і ви потребуєте допомоги, пишіть нам у FREE LIFE у розділі «Допомога онлайн» або у будь-яких месенджерах. Ми підкажемо контакти координатора у вашій області і за потреби проконсультуємо.
Супровід Михайла після звільнення став можливим за підтримки Фонду Елтона Джона з боротьби зі СНІДом Elton John AIDS Foundation.
Фото Depositphotos
