Пандемія COVID-19 змусила більшість країн Європи та світу подивитись на пенітенціарні установи, як на місця великого скупчення людей, які здебільшого мають проблеми зі здоров’ям та є уразливими категоріями населення.
Перше, що почали робити країни світу, — це зменшувати чисельність пенітенціарних установ та максимально застосовувати альтернативні тюремному ув’язненню санкції для тих осіб, які не становлять небезпеку суспільству.
Україна не долучилася до світових тенденцій і не видала жодного нормативно-правового акту щодо звільнення засуджених до позбавлення чи обмеження волі.
У цьому дослідженні вивчаємо можливості для зменшення в’язничного населення в умовах пандемії COVID-19 в розрізі застосування покарань за «наркозлочини»
